Переклад substantiate з англійської на українську


Переклад слова '

substantiate

' : обґрунтовувати, підтверджувати, доводити, робити міцним, доводити правоту
Транскрипція : [səbˈstænʃɪeɪt]

Словникова стаття

дієслово

  1. обґрунтовувати (prove)
  2. підтверджувати (prove)
  3. доводити (prove)
  4. робити міцним
  5. доводити правоту
  6. робити реальним

Приклади

Доведення і підтвердження фактів


 

substantiate the facts

— підтверджувати факти; обґрунтовувати факти
 

substantiate a claim

— підтверджувати твердження; обґрунтовувати претензію
 

substantiate an assertion

— підтверджувати твердження; обґрунтовувати заяву

Підтвердження звинувачень або претензій


 

substantiate allegations

— підтверджувати звинувачення; підкріплювати звинувачення
 

substantiate accusations

— підтверджувати звинувачення; доводити звинувачення
 

substantiate a complaint

— підтверджувати скаргу; обґрунтовувати скаргу

Підтвердження досліджень, результатів або теорії


 

substantiate a theory

— підтверджувати теорію; обґрунтовувати теорію
 

substantiate findings

— підтверджувати висновки; підкріплювати результати
 

substantiate research

— підтверджувати результати дослідження; обґрунтовувати дослідження
 

substantiate experimental results

— підтверджувати експериментальні результати; підтверджувати результати експерименту

Надання доказів, підкріплення даними або документами


 

substantiate with evidence

— підтверджувати за допомогою доказів; підкріплювати доказами
 

substantiate by data

— підтверджувати даними; обґрунтовувати даними
 

substantiate with documentation

— підтверджувати документацією; підкріплювати документами

Юридичний або формальний контекст


 

substantiate a legal claim

— обґрунтовувати позов; підтверджувати юридичну вимогу
 

substantiate a charge

— підтверджувати обвинувачення; обґрунтовувати обвинувачення
 

be substantiated in court

— бути підтвердженим у суді; отримати підтвердження в суді

Заперечення або неможливість підтвердження


 

fail to substantiate

— не зуміти підтвердити; не вдається підтвердити
 

unable to substantiate

— не в змозі підтвердити; не може підтвердити
 

cannot substantiate claims

— не може підтвердити твердження; не вдається підтвердити претензії

Процес підтвердження, вимога доказів


 

attempt to substantiate

— намагатися підтвердити; намагатися обґрунтувати
 

seek to substantiate

— прагнути підтвердити; намагатися підкріпити доказами
 

required to substantiate

— вимагається підтвердити; зобов'язаний підтвердити